Похожие
Коли будівництво будинку вже закінчено і всі внутрішні оздоблювальні роботи зроблені, залишається не менш трудомістка частина – фасадна обробка стін. І тут виникає питання: чим краще всього обробити зовнішні стіни? Звичайно ж, найкращий варіант – фасад під шубу.
Чому саме штукатурка під шубу? Тому що її можна приготувати самостійно, витрачаючи при цьому мінімум коштів.
Переваги використання фасадної штукатурки під шубу
Фасад під шубу має цілу низку переваг:
- Відмінний зовнішній вигляд
- Морозостійкість
- Стійкість до підвищеної вологості
- Стійкість до різких перепадів температур
- Стійкість до ультрафіолетового впливу
- Додаткова теплоізоляція зовнішніх стін
- Продовження експлуатаційного терміну огороджувальних конструкцій (захист стін від руйнівного впливу атмосферних опадів і вітру)
- Економічність матеріалу
- Простота нанесення
Крім цього, декоративний шар при рівномірному нанесенні надає стіні «об’ємний» ефект. Якщо ж при накиданні штукатурка лягла нерівно, то завжди можна виправити становище, «прокотившись» валиком по поверхні. Однак робити це необхідно практично відразу після нанесення суміші, поки декоративний шар ще не зовсім підсох.
Взагалі варто відмітити, що сучасне оздоблення фасадів неабияк розвивається і різноманітність у цьому плані зростає.
Необхідні матеріали та інструменти
Для приготування декоративної штукатурної суміші знадобляться наступні матеріали та інструменти:
- Ємність для замішування розчину
- Електродриль з насадкою для замішування
- Віник
- Сітка з дрібними осередками для набризкування
- Штукатурна суміш-порошок
У ємність насипається сухий порошок, потім туди ж наливається вода, замішується розчин за допомогою будівельного міксера.
Важливо: обов’язково дотримуйтесь пропорції, зазначені виробником на упаковці! В іншому випадку замість гарного розчину вийде погана суміш, яка швидко розкришиться при першому ж механічному пошкодженні стіни.
Якщо замість порошку використовувати цементно-піщаний розчин, то для надання більшої в’язкості і пластичності в суміш можна додати пластифікатори – вони сьогодні теж продаються в будь-якому будівельному магазині.
Технологія нанесення декоративної штукатурки
Зрозуміло, першим етапом в процесі штукатурення фасадних стін повинен йти підготовчий – на цьому етапі слід підготувати поверхню. Для цього зі стіни віддаляється старе декоративне оздоблення (по можливості, якщо це стара штукатурка, то бажано видалити весь шар, якщо ж будинок знову відбудований – стики і цегляні щілини потрібно замазати цементним розчином, постаратися максимально «згладити» нерівності стіни).
Після того, як поверхня вже більш-менш вирівняна, стіни слід прогрунтувати – нанесення грунтовки дозволяє збільшити сили зчеплення декоративної штукатурки з основною стіною. До того ж поґрунтовані стіни довше будуть «тримати» штукатурний шар, а сама суміш рівніше ляже на поверхню.
Отже, стіни покриті ґрунтовкою (наносити її бажано в два шари, вона здійснює додаткове вирівнювання стін), шари злегка підсохли – тепер саме час приготувати розчин декоративної штукатурки.
Важливо: оскільки до складу суміші обов’язково входить цемент або цементні добавки, то використовувати розчин бажано весь і відразу, в іншому випадку суміш застигне і прийде в непридатність.
Розчин вже замішаний, тепер можна приступати до нанесення його на стіни.
Спосіб 1: з використанням сітки і віника. У цьому випадку віник вмочається в розчин і набризкують на стіни через сітку з дрібним осередком. При акуратному набризкуванням поверхня буде мати достатньо рельєфну поверхню, з рівним «декоративним» шаром.
Спосіб 2: з використанням палиці і віника. Замість сітки застосовується палиця – тримаючи її на деякій відстані від стіни, як бар’єр, об палицю вдаряється віник, змочений в розчині. Набризкування в цьому випадку відбувається також рівномірно, від віника залишаються шорсткі сліди.
Примітка: при нанесенні декоративної штукатурки слід пам’ятати про те, що кожну наступну лінію суміші бажано наносити з частковим «нашарування» на попередній шар.
Замість декоративної штукатурки можна використовувати справжнісінький «дідівський» розчин з цементу і піску (пропорції, як правило, будуть 1:3 у співвідношенні «цемент-пісок»), а замість сітки – віник з палицею. Правда, набризкування в цьому випадку буде проводитися дещо довше за часом.
Порада: замість цементно-піщаного розчину можна також використовувати емалеву фарбу, змішану зі шпаклівкою в пропорції 1:1 – декоративний шар буде практично вічним. Рельєфність поверхні буде прямо пропорційною об’єму розчину – чим більша кількість накидати на стіни, тим рельєфніше вийде фасадна стіна.
Якщо дозволяють кошти, то можна придбати спеціальне обладнання для набризкування штукатурної суміші – з ручним або електроприводом, пружинистими пластинками, пневматичні машинки, пістолети-розбризкувачі або пульверизатори.
Примітка: після того, як штукатурка вже нанесена і «схопилася» з основною стіною, фасад під шубу можна і фарбувати. Підібравши потрібний колір і використовуючи машинку-розпилювач, на стіни слід нанести фарбу в один-два шари.
Однак додаткове фарбування «шуби» необов’язково – можна додати в штукатурну суміш пігментні добавки ще на стадії приготування розчину. Правда, в цьому випадку доведеться замішувати суміш особливо ретельно, щоб гарненько розмішати фарба.
Штукатурка під шубу сьогодні є не менш популярною декоративною обробкою, ніж фасадні панелі і звичайне фарбування стін завдяки своїй простоті нанесення, у зв’язку з чим її дуже часто використовують для обробки фасадних стін. Просте приготування розчину і спосіб нанесення, можливість використання для цього підручних інструментів – все це сприяє зростанню інтересу споживачів до даного виду штукатурення зовнішніх стін.
