linuxПривіт усім!

Сьогодні я розповім про те, як же створювався Linux.
Операційна сисетема Linux — це на данний момент одна із найбезпечніших та найнадійніших ОС,хоча і не завжди була такою, але її основним плюсом є безкоштовність, навідміну від знайомих нам Вікон. Є звичайно і платні верозповсюджен але безкоштовних значно більше, і вони платним нічим особливо не відрізняються).
Отже, створив Linux — Лінус Торвальдс Бенедикт, який народився в Хельсінкі в 1970 р. Ще у віці 10 років він почав захоплюватися програмуванням, активно працюючи на своєму домашньому комп’ютері Commodore VIC-20.

У 1989 р., коли Лінус готувався вступити до університету, на конференції асоціації Usenix в Торонто представники корпорації AT & T оголосили про нову систему цін на UNIX System V: близько 40 тис. дол в розрахунку на один процесор (7,5 тис. дол для навчальних закладів). Це були дуже великі гроші. Професор Амстердамського університету Ендрю Таненбаум у відповідь на це зайнявся написанням Minix — усіченої версії UNIX, здатної працювати на ПК.

Навесні 1991 р., вже будучи студентом університету в Хельсінкі, Лінус Торвальдс взявся за переробку Minix, переписавши ядро і адаптувавши для роботи на i386. Він вирішив розібратися в тому, як працює ОС, просто переписавши її.

Ось заголовок того історичного повідомлення, з якого почала відлік ера Linux.

— Begin post from Linus —
From: torvalds@klaava.Helsinki.FI (Linus
Benedict Torvalds)
Newsgroups: comp.os.minix
Subject: What would you like to see most in minix?
Summary: small poll for my new operating system
Message-ID: <1991Aug25.205708.9541 @ klaava. Helsinki.FI>
Date: 25 Aug 1991 20:57:08 GMT
Organization: University of Helsinki

Повідомлення починалося словами: «Привіт всім, хто використовує Minix! Я роблю безкоштовну операційну систему для клонів AT на базі процесорів 386 (486). Це просто хобі, а не щось велике і професійне начебто GNU ».

Далі Лінус закликав відгукнутися на його роботу всіх, кому вона подобається чи ні.
У січні-лютому 1992 р. в телеконференції comp.os.minix розгорнулася відкрита дискусія про недоліки Linux між Таненбаум і Торвальдсом. Професор Таненбаум вважав Linux застарілим підходом перш за все із-за відмови Лінуса від мікроядра на користь моноядра. «Це величезний крок назад, — писав Таненбаум. — Це все одно, що взяти працюючу програму на Сі і переписати її на Бейсіку ». Лінус погодився з тим, що мікроядро — хороше рішення, але наполягав на своєму: моноядро, володіючи більшою ефективністю, не завдає серйозного збитку переносимості.

Більш жорстко висловився в 1998 р. прабатько UNIX — легендарний Кен Томпсон: «Я розглядаю Linux як те, що не належить Microsoft. Це удар у команді Microsoft — ні більше ні менше. Не думаю, що його чекає великий успіх. Я бачив вихідні тексти, там є як цілком пристойні компоненти, так і нікуди не придатні. Оскільки в створенні цих текстів брали участь самі різні, випадкові люди, то і якість окремих його частин значно відрізняється. З власного досвіду і досвіду деяких моїх друзів можу сказати, що Linux — досить ненадійна система. Microsoft випускає не надто надійні програмні продукти, але Linux — найгірша з подібних систем. Це середовище довго не протримається. Якщо ви використовуєте її на одному комп’ютері — одна річ. ПЗ для застосування Linux в брандмауерах, шлюзах, вбудованих системах і так далі потрібно ще дуже серйозна доробка ».

Так що не технологічну досконалість проекту, а сама атмосфера роботи ентузіастів над корисним проектом та вільне поширення і використання вихідних текстів стали основою феномену Linux.

У 1998 р. авторитетний американський журнал Forbes під заголовком «Icons of the Net» («Легенди Мережі») опублікував імена найвпливовіших людей, які зробили величезний внесок у розвиток мережі Internet:

Лінус Торвальдс (28 років) — творець Linux.
Річард Столлман (45 років) — засновник Фонду вільного ПЗ (Free Software Foundation).
Тім Бернерс-Лі (43 роки) — розробник World Wide Web.
Роб Глейзер (36 років) — засновник компанії RealNetworks.
Джеррі Янг (29 років) — засновник порталу Yahoo!

Перше місце відвели Торвальдсу не випадково. Вади не завадили Linux радикально змінити стан справ в індустрії ПЗ. Завдяки доступності в парі з сервером Apache ця ОС окупувала весь Internet. Статистика говорить сама за себе. Відповідно до звіту Netcraft (www.netcraft.com/survey/) у листопаді 2000 р. частка Apache серед всіх Web-серверів становить 59,69%. Далі йдуть Microsoft Internet Information Server — 20,08% і Netscape Enterprise — 6,74%.

На сам кінець, слід памятати, що Лінус Торвальдс написав не сам Лінукс, а тільки її ядро, на основі якого зараз побудовано цілу купу різних дистрибутивів, я особисто можу виділити 2 із них — Ubuntu та Mandriva. Вони э найдружелюбнішими до користувача ПК в плані інтерфесу та безкоштовними.