Похожие
Були такі часи в моєму житі, коли я ні про що особливо не задумувався. Школу закінчив, в університет поступив – далі шарове навчання та купа вільного часу, який можна було витрачати на саморозвиток, або на всілякі дурниці.
Оскільки в голові в мене в той час була велика діра, то я обрав 2-ге. Ага, я не читав книжок чи не шукав роботи на вільний час, я гуляв з друзями, тусив у нічних клубах, а також час від часу грався в комп’ютерні ігри. В особливості у free games.
У той час грошенят на нормальний інтернет не було, але знайшлось кілька гривень на підключення місцевої мережі. Після цього я мав можливість обмінюватись файлами та грати в онлайн ігри на серверах міста. Саме тоді я зацікавився такою грою як Lineage2. Здається ця гра й досі популярна – спеціально не перевіряю тренди, щоб знову не підсісти.
Саме цікаве те, що на сервері, де я грав було ще максимум 20-30 таких самих унікалів, як я. Такий онлайн то мізер для такої гри, але я того тоді не розумів і просиджував годинами за монітором, розвиваючи свого ігрового персонажа.
Пізніше навіть брата підсадив, що б той створив допоміжного персонажа і ми могли вдвох підкорювати той віртуальний світ. Згадую, що навіть створив клан і був його лідером та отримував схвальні відклики від інших гравців.
Був час, коли ми вирішили зустрітись із тими, хто грав на тому сервері. Виявилось, що я один із найстарших на тій зустрічі. Тоді я зрозумів, що граюсь в ігри для малечі. Можна зрозуміти хлопчину, якому 13 років і він хоче погратись в “Лінійку”, але коли хлопцю 17+, то вже не здорово.
Хоча коли я пізніше грав на серйозних серверах, то там переважна більшість ТОПових гравців були солідні дядьки. Не розумію я їх.
Зараз я стараюсь не підвисати на іграх, хоча красиві картинки так і манять, але мене більше приваблює оффлайн. А вас?
